Маркулинець Тетяна Миколаївна вчитель біології

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………….………..3

І. Теоритична частина

1.1.Поняття ігрової технології навчання…………………………..……………4

ІІ. Практична частина

2.1.Використання  ігрових технологій на уроках біології…………………….10

Висновки………………………………………………………………………...16

Використана література…………………………………………………………17

ВСТУП

Дітей різного віку об’єднують такі риси, як самоцінність і допитливість, прагнення перевірити, випробувати свою силу і спритність, бажання фантазувати, відкривати таємниці та прагнення до чогось незвичайного. Саме такі можливості відкриває гра. Ігрова технологія за своєю суттю є поліваріативна. Вона може реалізуватися за різними технологічними схемами, використовуватись у процесі навчання дітей різних вікових груп. Гра як вид навчальної діяльності в умовах конкретної ситуації спрямована на засвоєння соціального досвіду, в якому формуються й удосконалюються вміння та навички учнівського самоуправління. За допомогою гри можна реалізувати і виховні завдання, навчання стає більш цікавим та ефективним.

         Упровадження ігрових методів і форм на уроках біології:

5. Сприяє засвоєнню знань про навколишній світ;
5. Розвиває мислення, творчі здібності;
5. Допомагає організувати цікаву роботу з дітьми;
5. Залучає учнів до активної співпраці з учителем;
6. Допомагає реалізувати між предметні зв’язки та використовувати знання на практиці;
5. Створює атмосферу здорової конкуренції, взаємодопомоги та сприяє індивідуалізації дитини як особистості;
5. Закріплює позиційні емоції, бажання виконувати навіть «нецікаві» завдання;
5. Виховує у дитини любов, бажання вчитися, спілкуватися і грати;
5. Допомагає слабшим учням набути впевненості

Дидактичні ігри і уроки дадуть добрий результат лише тоді, коли учитель ясно усвідомить, які завдання можуть бути розв'язані в процесі їх проведення і в чому особливості організації цих занять в учнів залежно від їх віку та особливостей.

В дитячому віці гра - це норма і дитина

повинна завжди гратись, навіть тоді,

коли виконує серйозну справу…

                                                                                           А.С. Макаренко

Гра - вид діяльності в умовах ситуацій, які спрямованні на відтворення і присвоєння суспільного досвіду, в якому складається і вдосконалюється самоуправління поведінкою. В практиці людини ігрова діяльність виконує такі функції:

• розвивальну ( це основна функція гри - розважати, прилити задоволення, надихнути, викликати інтерес);
• комунікативну: засвоєння діалектики спілкування;
• самореалізації в грі, як полігоні людської практики;
• ігротерапевтичну: подолання різних труднощів, які виникають які виникають в інших видах життєдіяльності
• діагностичну: вплив відхилень від нормативної поведінки, самопізнання в процесі гри;
• функцію корекції: внесення позитивних змін в структуру особистіших показників;
• соціалізації: включення в систему суспільних відносин засвоєння норм людського співжиття.

Реалізація ігрових прийомів і ситуацій в поурочній формі занять йде за такими головними напрямами:

• дидактична мета ставиться перед учнями в формі ігрового завдання;
• навчальна діяльність підпорядковується правилам гри;
• навчальний матеріал використовується в якості її засобу;
• у навчальну діяльність вводиться елемент змагання, яке переводить дидактичне завдання в ігрове, успішне виконання дидактичного завдання зв'язується з ігровим результатом. Місце і роль ігрової технології в навчальному процесі поєднання елементів гри і навчання багато в чому залежить від розуміння учителем функції і класифікації ідеологічних ігор. Перш за все слід розділити ігри за видом діяльності на фізичні (рухові), інтелектуальні (розумові), трудові, соціальні.

За характером педагогічного процесу виділяються такі групи ігор:

а) навчальні, тренувальні, узагальнюючі;

б) пізнавальні, виховні, розвиваючі;

в)      репродуктивні, продуктивні, творчі;

г) комунікативні, діагностичні, профорієнтаційні, та інші.

Гру, як метод навчання для передання досвіду старших поколінь молодшим, люди використовували здавна.

В сучасній школі ігрова діяльність використовується в таких випадках:

• з якості самостійних технологій для засвоєння поняття теми і навіть певного розділу навчального предмету;
• як елементи обширнішої технології;
• в якості уроку, або його частини(вступу, пояснення, закріплення, вправи, контролю);

- як технологія позакласної роботи.

Поняття «ігрові педагогічні технології» включає досить широку групу методів, прийомів організації педагогічного процесу в формі різноманітних педагогічних ігор. На відміну від гри взагалі педагогічна гра має істотну ознаку - чітко поставлену мету навчання і відповідно їй педагогічнім результатам, які можуть бути обґрунтовані, і які характеризуються навчально-пізнавальною спрямованістю.

Ігрова форма занять створюється на уроках за допомогою ігрових • прийомів і ситуацій, які виступають як засіб стимуляції учнів до навчальної діяльності.

Більшості ігор характерні чотири головні риси:

• вільна розвивальна діяльність, яка застосовується лише за бажанням дитини заради задоволення від самого процесу діяльності, і не тільки від результату (процедурне задоволення);
• творчий, в звичайній мірі імпровізований дуже активний характер цієї діяльності (поле творчості);
• емоційна піднесеність діяльності, суперництво, змагання, конкуренція , конкуренція і т. д. (чуттєва природа гри, емоційна напруга);
• наявність прямих, або непрямих правил, що відображають зміст гри, послідовність її розвитку.

В структуру гри, як діяльності органічно входить планування, реалізація мети, а також аналіз результатів в яких особистість повністю реалізує себе , як суб'єкт. Мотивація ігрової діяльності забезпечується її добровільністю, можливостями вибору та елементами змагання, задоволення потреби в самоствердженні, в самореалізації.

В структурі гри, як процесу входять:

а) ролі, які беруть на себе гравці;

б) ігрові дії, як засіб реалізації цих ролей;

в) ігрове застосування предметів, тобто заміна реальним речей ігровими, умовними;

г) реальні відносини між гравцями;

д) сюжет (зміст)

- область діяльності умовно відтворені в грі.

Питання для обговорення

1. Що таке ігрова технологія навчання?
2. Дайте свою оцінку означеній технології. Висловіть своє ставлення щодо її застосування у практиці роботи шкіл.
3. Що означає специфіку ігрової технології?
4. Яка роль вчителя в реалізації, в практичній діяльності ігрових технологій?
5. Охарактеризуйте підходи до класифікації педагогічних ігор.
6. Яким видом ігор (навчальним) надають перевагу вчителі у школі, де ви проходите педагогічну практику?
7. Місце і роль ігрової технології в навчальному процесі.
8. Порівняйте ігрові технології з відомими вам технологіями навчання. В чому їх переваги і недоліки?
9. Як поєднується у практиці поняття „гра" і навчання"?

Етапи підготовки та проведення навчальної гри

Підготовчий етап. Розробляється сценарій, план гри, даються консультації, інструкції, пакети матеріалів учням-учасникам, готується матеріальне забезпечення.

Етап проведення гри. Залежно від типу вводяться різні рольові позиції гравців: організатор, координатор, критик, тренер, ініціатор, проблематизатор, консерватор тощо. Практикується групова робота над завданнями, міжгрупові дискусії.

Етап аналізу, обговорення та оцінки результатів гри. Тут виступають експерти, учні обмінюються думками. Учитель підсумовує досягнуті результати, відмічає помилки.

Гравці мають максимальну свободу інтелектуальної діяльності, яка обмежується тільки умовами та правилами гри. Учні самі вибирають власну роль, створюють проблемну ситуацію, шукають шляхи її вирішення тощо. Учитель, який очолює гру, не має автори­тарної ролі, а є інструктором (ознайомлює з правилами, консультує), суддею-рефері (дає поради про розподіл ролей), тренером (підказує учням для прискорення проведення гри), ведучим (організовує обговорення результатів гри).

Ефективність гри значною мірою залежить від низки факторів, серед яких найголовнішими є такі:

Схема.

 Класифікація педагогічних ігор

(за Г.Селевко)

• чітко продумана мета;
• здійснення мотивації ігрової діяльності;
• чітка організація підготовки, проведення і підбиття підсумків;
• постановка пізнавальних і проблемних запитань у процесі гри;
• залучення всіх учнів класу;
• тривалість не більше однієї навчальної години.

У практиці використання дидактичних ігор комбінується із традиційними формами організації навчання. Зазвичай складний для розуміння матеріал викладається звичайними методами (розповідь, лекція, проблемний виклад тощо), а менш складний, який учні можуть опанувати самостійно, але для цього їм потрібний додатковий стимул, вивчається у формі гри. Як правило, закріплення, узагальнення та перевірка засвоєння матеріалу часто проводиться за ігровими технологіями.

Арсенал ігор, які використовують у біології, досить великий, але найбільш поширеними є моделюючі. Кожна така гра відбувається за конкретною схемою. Учні «вводяться* в ситуацію, на основі якої вони отримують ігрове завдання. Для його виконання клас поділяється на групи й обираються відповідні ролі. Починаючи висувати припущення щодо розв'язання проблеми (1-й крок), діти стикаються з тим, що їм не вистачає інформації, яку отримують від учителя. Аналізування цієї інформації під кутом зору ігро­вого завдання — наступний етап (2-й крок); далі гра розгортається за невизначеним сценарієм, що реалізує кілька етапів взаємодій між учнями, які «грають ролі» (3-й крок). Нарешті, після завершення сценарію потрібне серйозне обговорення, рефлексія того, що відбулося, усвідомлення отриманого досвіду на теоретичному рівні (4-й крок).

ІІ. Використання ігрових технологій на уроках біології

Ігрові завдання для актуалізації опорних знань учнів

Чехарда

Мета: розвивати мислення, увагу, кмітливість

Правила. З теми уроку вистрибнули літери, як в чехарді. Учні повинні вставити необхідні літери, щоб відгадати тему уроку. Наприклад:

Р..зм…..ж….ння (розмноження)

М..н..л..в..с..ь (мінливість)

К..р…оо..г (кровообіг)

 «Аукціон»

Мета: активізувати діяльність учнів, покращити увагу і пам’ять.

правила. Учитель пропонує учням назвати біологічні об’єкти. Теми аукціону можуть бути різними: «Рослини», «Тварини», «Птахи», 

«Комахи». Коли все названо, він говорить:

«Один, два, три». Якщо хтось із учнів називає ще рослину, отримує додатковий бал. Можна називати об’єкти на одну літеру — це ускладнить завдання.

«Я — капітан»

Мета: поглибити знання учнів про походження рослин.

правила. Учитель пропонує назву рослини, а учень показує ту частину світу, де її батьківщина.

«Пригадай»

Мета: поглибити і розширити знання про систематику рослин (тварин), будову організмів.

правила. Учитель пропонує пригадати і назвати органи, які входять до складу систем організму людини (тварини), навести приклади видів однодольних (дводольних) рослин, органели клітини за 1 хв.

гру можна проводити на окрему літеру.

«Вода»

Мета: допомогти відновити знання про властивості води під час вивчення в 10­му класі теми «Роль неорганічних речовин у життєдіяльності організму».

правила. Двоє учнів називають місця,  де можна побачити воду: повітря, ґрунт, живі організми. Двоє наступних називають властивості води в природі та організмі людини. Далі двоє учнів доводять, чи може організм існувати без води.

«Чомучки»

Мета: активізувати діяльність учнів, визначити рівень знань, формувати позитивну мотивацію.

правила. Учитель швидко ставить запитання і підраховує кількість правильних відповідей. Наприклад:

— Чому еритроцити червоні?

— Чому поживні речовини рухаються по організму?

— Чому в людей різний колір волосся?

«Знайди зайве»

Мета: активізувати розумову діяльність учнів, сприяти розвитку пам’яті, мислення, учити порівнювати, аналізувати.

правила. Із запропонованого переліку слів потрібно знайти зайве. Наприклад, серце —  артерії — судини. Зайвим словом буде артерії, тому що артерії — це судини.

Таким чином можна запропонувати перелік

прізвищ відомих учених­біологів.

«Що це? хто це?»

Мета: активізувати розумову діяльність, розвивати уважність.

правила. Учитель розповідає про відомого вченого­біолога, рослину, тварину, явище,  процес (наприклад, транспірація, кровообіг, живлення) і пропонує учням визначити, про що або про кого ця розповідь.

«Хто летить?»

Мета: розвивати уважність, мислення,  спостережливість, активність.

правила. Учні сидять навколо столу. Кожен кладе на стіл руку. Ведучий говорить: «голуб летить», і піднімає руку. Учасники гри роблять те саме. Далі ведучий говорить: «горобець летить», «Бджола летить» і т. д., а всі учасники гри піднімають руку. Несподівано ведучий говорить «Ведмідь летить». Піднімати руку не потрібно. Той, хто помилився, отримує штрафний бал. Перемагає найбільш уважний. Так можна грати «Хто повзе?» або «Хто біжить?».

«Хто пригадає більше»

Мета: поглибити знання про відомих учених­біологів, систематику організмів.

правила. Учні за обмежений час повинні пригадати прізвища біологів, міста, де споруджено пам’ятники тваринам, назвати рослини (тварин) тощо.

Гра «так—ні»

Мета: розвивати уважність, активізувати розумову діяльність, перевірити знання учнів.

правила. Учитель зачитує запитання, на які учні повинні дати однозначну відповідь «так» чи «ні». Відповідати можна усно, письмово або піднімаючи руки на відповідь «так». Той, хто дасть найбільшу кількість правильних відповідей, отримає більше балів. Наприклад:

1. Зозуля прилітає з вирію першою серед перелітних птахів. (Ні.)

2. Найбільше видове різноманіття рослин в Україні зареєстроване на Волині. (Ні.)

3. Слони плавають. (Так.)

«Хто перший»

Мета: активізувати розумову діяльність.

правила. Учитель називає першу й останню літери слова. Учні повинні написати найбільше назв тварин (рослин) на ці літери. Наприклад:

«к», «а»: коровайка, кобра, калуга, кабарга,  корова. На букви «б», «н»: баран, бізон, бабуїн, баклан, балабан.

 «Скажи, де я зимую»

Мета: розширити знання про птахів, розвивати просторове мислення.

правила. Ведучий називає птаха, а учасники гри говорять, де цей птах зимує. Наприклад:

● сірий журавель — у Північній і Східній Африці та Південній Азії;

● журавель степовий — у Східній Африці і Південній Азії;

● чайки — у Південній Європі, Південній Азії, Північній Африці;

● турухтан — в Африці та Південній Азії;

● вальдшнеп — у Західній Європі, Закавказзі, Середній і Південній Азії, Індонезії, Африці;

● шилодзьобка — на узбережжях Західної та Південної Європи, Африки, Пакистану, Індії;

● зозуля — у Південній Азії, в Екваторіальній Азії, в Індонезії;

● совка — в Екваторіальній Африці;

● дрімлюга — в Екваторіальній і Південній Африці та Індії;

● стриж — в Екваторіальній і Південній Африці;

● сиворакша — в Екваторіальній і Південній Африці;

● бджолоїдка — в Африці, Аравії, Індії;

● одуд — в Африці та Південній Азії;

● плиска біла — у Південній Європі, Азії,Африці;

● плиска жовта — в Африці, Малій Азії,  Індії, Індокитаї;

● сорокопуд чорнолобий — у Південній Африці;

● соловей — у Південно­Східній Африці;

● берестянка — в Екваторіальній і Південній Африці тощо.

 «12 запитань»

Мета: активізувати розумову діяльність, розвивати кмітливість, дотепність, комунікативні навички.

правила. Учні класу об’єднуються у 2 команди. Учитель або учень загадує тварину, рос­

лину, орган чи ім’я вченого­біолога. Учасники кожної команди по черзі ставлять запитання, на яке можна відповісти «так» чи «ні». За цими ж запитаннями учасники команд повинні розгадати задумане.

Гра "Лови помилку"

1. Лише зелені водорості мають зелений пігмент хлорофіл, що міститься в оболонках клітини.

2. За будовою слані розрізняють водорості: одноклітинні,(діатомові, бурі), колоніальні (вольвокс), багатоклітинні (хлорела, спірогира, ламінарія).

3. Розмножуються водорості нестатевим способом, вегетативно, брунькуванням, спорами і за допомогою гамет.

4. Анізогамія - статевий процес, за якого зливаються дві нерухомі однакові за розміром гамети.

5. У водоростей спори і гамети утворюються на одній і тій самій рослині.

6. Зелене забарвлення хламідомонади пов’язане з наявністю у її цитоплазмі хлорофілу.

7. Хлорела, як і хламідомонада, має джгутики, світлочутливе вічко й скоротливі вакуолі, хлоропласт чашоподібної форми.

8. Бурі  водорості  розмножуються статевим способом.

9. З водоростей отримують парафін, віск, спирт, ванілін, агар, целофан.

Гра "Відгадай за описом"

1. Росте в лісах, інколи розводять у садах. Використовують для вигонки взимку.

2. Легенд про цю рослину багато:

а) це - пророслі перлини з намиста Білосніжки;

б) це - пророслі краплі поту, що впали з тіла богині полювання Діани.

3. Це - багаторічна трав'яниста рослина. Квітки білі, запашні, зібрані в китицю. З лікувальною метою використовують листки і квітки, що збирають пізно навесні або на початку літа.

4. Плоди - червоні ягоди, отруйні. Легенда говорить, що це сльози рослини, яка оплакує розлуку з весною.

5. Листків 2 - 3. Вони великі, з дуговим жилкуванням. Уже наприкінці червня починають жовтіти, в серпні стають сухими - рослина приготувалася відпочивати до наступної весни.

ВІДПОВІДЬ: КОНВАЛІЯ.

Завдання на створення проблемної ситуації, зацікавлення на етапі мотивації навчальної діяльності.

Гра "Відстрочена відгадка"

 Коли на Землі жили динозаври, квіткових рослин ще не було. Усі рослини в ті доісторичні часи розмножувалися спорами. Світ відтоді дуже змінився. Динозаври вимерли, а квіткові рослини витіснили спорові. Проте з лиця Землі вони не зникли - деякі з них поширені досі.

 Ви вже знаєте, що квітка і плід - органи розмноження рослини. А в тих , які ми вивчатимемо сьогодні, їх немає.

 - З допомогою чого ці рослини розмножуються, як пристосувалися до життя? Це ми і з'ясуємо сьогодні на уроці.

Висновки

Гра посідає особливе місце в житті дитини . У дошкільному віці діти живуть грою, вона є необхідністю, головним вилом діяльності. Через гру дитина пізнає світ, входить у світ людських стосунків та взаємодій.

Не менш важливу роль виконує гра у школі. Без гри немає ні дитячо­го життя в школі, ні розвитку дитячого колективу. Правильно сконстру­йована педагогічна гра більше, ніж будь-яка діяльність, дозволяє розви­вати самостійність дитини, враховуючи її вікові особливості.

Ігрова діяльність на уроках сприяє підвищенню зацікавленості до пред­мета і полегшує засвоєння складних теоретичних понять. Таким чином, гра, яка є необхідністю та основним видом діяльності дитини, одночасно стає головним засобом і навіть умовою інтелектуального розвитку учня.

Не існує єдиного підходу в дидактичній науці і щодо статусу гри, її розглядають як:      засіб навчання;          метод навчання;       форму навчання.

Дидактична гра — це гра, яка допомагає вчителю не тільки урізнома­нітнити навчання, але й організувати процес розумового розвитку дитини.

Використання дидактичних ігор на уроках біології дає можливість не тільки нейтралізувати зверхність, монотонність розповіді учителя, стиму­лювати позитивні емоції, але й створити атмосферу здорового змагання, яке змушує школяра не просто механічно згадувати відоме, а іі мобілізу­вати всі свої знання, думати, добираючи відповідне, зіставляти та оціню­вати.

У дидактичних іграх процес навчання набуває інших, незвичайних форм навчання — політ фантазії, самостійний пошук, новий погляд на звичайні ситуації, переосмислення фактів. Гра створює атмосферу здо­рового змагання, змушує по-новому використовувати накопичені знання й застосовувати їх не тільки механічно, але й відповідно до умов гри. Важ­ливим є ще й те, що не під тиском обставин, а за бажанням самих учнів під час навчальної гри відбувається багаторазове повторення матеріалу в різноманітних формах.

Використана література

1. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів, біологія, 7 – 9 класи, http://www.mon.gov.ua
2. Мотузний В.О. , Біологія, Київ, «Світ успіху», 2009.

3.   Боєчко Ф.Ф., Біологічна хімія: Навчальний посібник. - К.: Вища школа, 1995. - 536 с

4.   Газета «Біологія», В-во «Шкільний світ»,  № 1 (613), січень, 2010.

5. http://uk.wikipedia.org/wiki.
6. Журнал «Біологія в школі» (підбірка за 2010 -  друге півріччя 2011навчального року).
7. Соболь В. І. біологія плюс (збірка завдань, конкурсів. Тестів, кросвордів).- Кам’янець-Подільський: Абетка-Нова, 2002.
8. Навчальні ігри на уроках біології/Упоряд. К. М. Задорожний.  – Х.: Вид. група «Основа», 2006.
9. "Шкільний світ", біологія №2, 2013